11 апреля 2008

«Злагодженої роботи у трикутнику «Президент – парламентська більшість – Уряд» немає», - Юрій Костенко

1

5

461

Фото - Павла Ботанова, беседовала Маша Солнцева

«В нас є програма, яка називається Коаліційна угода. Тільки я підкреслюю, коаліційна, а не „каалиційна”. І в цій угоді все написано. Що треба робити коаліції, щоб вона показала результат у вигляді підвищення рівня життя кожного громадянина, а не на папері»

Народний депутат України від фракції „НУ-НС”, глава Української Народної Партії Юрій Костенко в ексклюзивному інтерв’ю „Цитаті” розказав про неефективність роботи парламенту, недосконалості в урядовій програмі, що стає на заваді діяльності ВР, про що свідчить створення ЄЦ, і яка різниця між коаліційною угодою та «каалиційною».

- Юрію Івановичу, чи можна вважати парламент працездатним, якщо оголошується перерва за перервою, а рішення якщо і приймаються у сесійній залі, то виключно політичні?

- З точки зору демократії парламент є працездатним, тому що згідно з Конституцією сформовані більшість і опозиція. Сьогодні всі законопроекти розглядаються згідно з регламентом. З цієї, формальної точки зору, ВРУ є працездатною. До речі, у Бельгії парламент не працював 156 днів – у них була не просто парламентська криза, а криза, яка загрожувала державній цілісності.

Так, справді, треба ставити питання про ефективність роботи парламенту. У IV скликанні облік прийняття законів йшов на тисячі, це здебільшого зміни і доповнення до чинного законодавства, але якщо говорити про ефективність цієї законодавчої роботи – це, як на мене, майже тупцювання на місці. В Україні майже за 17 років не сформовано національного законодавства, яке дало б можливість сформувати ринкову економіку, забезпечити енергетичну безпеку, вирішило б питання судоустрою в державі чи питання прав людини. Так, в Конституції це все начебто прописано, але ж не діє система державної влади, яка повинна забезпечувати права людини. Україна на сьогоднішній день не має нормальної демократичної системи законодавства.

Не стала винятком і ця Верховна Рада – попри потенціал, що має демократична більшість, яка чітко задекларувала, що вона працює на національний інтерес, що буде ухвалювати системні закони, які потрібні для розвитку ринкових відносин в Україні, що буде створювати умови для відтворення української, історії, мови, культури, тощо. Задекларувати – задекларувала, але в такому контексті більшість поки що не здатна працювати. І не тільки тому, що вона має лише 228 депутатів, але й тому, що опозиція поки не погоджується зі своїм статусом – вона бореться за перерозподіл депутатських місць і зміну коаліції. Все це призводить до того, що парламент не демонструє ні позиції, ні формального ухвалення законів.

          

- Тобто можна зробити висновок, що демократична коаліція є неефективною?

- Ні. Неефективною є організація роботи Верховної Ради VI скликання. Поки що ця робота не склалася. Коли демократичній більшості дадуть можливість без блокувань ухвалювати закони, а ми не зможемо цього забезпечити, от тоді можна буде говорити про неефективну роботу самої коаліції. За чотири місяці законотворчої роботи ми в сукупності працювали лише два чи три тижні. 

- Ще й Конституційний суд визнав регламент неконституційним...         

- Це також одна з проблем, яку не вирішували з 1996 року. Конституційний суд виніс абсолютно справедливе рішення. Бо, згідно з Конституцією, всі органи державної влади повинні керуватися законом, а не якимось іншими нормативними актами.    

- Юрію Івановичу, вже достатньо довго всі говорять про конфлікт між Балогою та Тимошенко як про один із факторів, що стає на заваді ефективній роботі коаліції. Чи справді це відіграє якусь роль?

- Це здебільшого надумані проблеми. Реальні – не ці, але на них чомусь не звертають увагу. Реальною є проблема узгодженості урядових декларацій із позицією коаліції. Адже сам по собі Уряд реалізувати програму не може. 

От повернемося до теми податкової політики – податкова реформа давним-давно перезріла. Той латаний-перелатаний Податковий кодекс, який змінювався фрагментарно – він настільки заплутаний, що створює чиновникам гарне підґрунтя для корупції. А такому податковому законодавстві ринкова економіка не може розвиватися. Як ухвалювати такого роду законопроекти? Треба провести консультації парламентської більшості, Уряду, Президента, знайти спільну позицію і разом у Верховній Раді проводити це рішення.

Візьмемо, наприклад, тему реформи в агропромисловому комплексі, земельну реформу. Чому  на сьогоднішній день Уряд говорить про зниження цін на продукти харчування, коли в усьому світі вони підвищуються? Тільки цього року ціни на продукти харчування і зерно на європейському ринку збільшилися в півтора рази. Ми є країною, яка стоїть на порозі вступу до СОТ. Ми відкриваємо свій ринок і територію для продукції інших країн. Чому у нас ціни повинні бути менше, ніж у сусідній Польщі, Франції, Британії? Ринок повинен означати однакові правила. Отже, Уряд повинен працювати не декларативно, а повинен пропонувати механізми захисту інтересів національного товаровиробника.

Чого ми сьогодні не продаємо на європейському ринку за європейськими цінами українське зерно? 5 мільйонів тонн зерна у державному резерві. Для чого? Минулого року згнило 4 мільйони тонн зерна – Уряд заборонив продавати його на зовнішніх ринках за світовими цінами, і фермер отримав збитки, а компенсації ніякої не отримав. 

Тому треба не звертати увагу на дискусію між Секретаріатом і Кабінетом Міністрів, а треба відверто сказати, що злагодженої роботи у трикутнику «Президент – парламентська більшість – Уряд» немає. Коаліційна програма, яка була узгоджена й затверджена, не виконується, тому що в Уряду інші пріоритети. 

- От, наприклад, Уряд розпочав програму повернення заощаджень. Всі ж знають, що таких коштів в державному бюджеті немає. Українська Народна Партія запропонувала механізм, який діє в інших країнах: кошти, які забрала з кишені українського громадянина сусідня держава, ця держава і має повернути. Що для цього потрібно? Щоб парламент ухвалив рішення, що ці кошти є державним боргом Росії. Тоді з’являється механізм повного повернення заощаджень. Це не означає, що Росія привезе вагон грошей в Україну. Уряд сідає за стіл переговорів і каже, що у нас ось таке рішення парламенту, виходячи з цього рішення, давайте домовлятися, в який спосіб Росія буде повертати борги нашим громадянам. Бо це є кошти, якими користується Російська держава 17 років і до сьогоднішнього дня.

Я ці приклади навів, аби продемонструвати: суть не в тому, що заявляє Секретаріат чи Балога, а в тому, що демократична коаліція і демократичний Уряд не сформували єдиного механізму вироблення, схвалення і проведення рішень Парламентом і Урядом. Якщо це буде зроблено, то ці всі пікіровки припиняться.  

                 

- Яка ж тоді доля чекає програму діяльності цього Уряду?

- Як на мене, це також абсолютно політизована тема, яка до роботи коаліції не має відношення. Формально є суперечності між чинною Конституцією і регламентом. Регламент дозволяє рік не чіпати цей Уряд і давати йому можливість працювати. Але ж є конституційна норма, за якою коаліція, яка має більшість у парламенті, самостійно формує Уряд. Якщо припинила діяльність коаліція, то є схвалена програма. Немає – Уряд все рівно піде у відставку – це вимоги Конституції. В нас є програма, яка називається Коаліційна угода. Тільки я підкреслюю, коаліційна, а не „каалиційна”. І в цій угоді все написано. Що треба робити коаліції, щоб вона показала результат у вигляді підвищення рівня життя кожного громадянина, а не на папері.    

- Юрій Івановичу, про що свідчить створення партії Єдиний Центр? 

- Формально про те, що в Україні відбувається процес політичної структуризації, партійного будівництва. А реально це означає, що ті суперечності, які закладалися при формуванні партії Народний Союз Наша Україна, сьогодні вилізли за межі чисто партійних дискусій и створили таку ситуацію, коли група депутатів вийшла із цієї партії. До честі і УНП, і своєї, хочу нагадати, що на початку 2005 року, коли всі, піднявши хто штани, хто перепрошую ще щось, побігли в цю партію, я сказав, що так партії не створюються, тим більше демократичні, бо вони не віддзеркалюють якоїсь ідеології. Це була партія тих, хто хотів любити новообраного президента Ющенка, а не партія однодумців, які знають, що програма цієї партії – це наприклад НАТО, Євросоюз, УПА… Те, що сьогодні відбувається, є наслідком того, що неправильно робилося три роки тому. І не більше. Все інше – домисли.  

          

- За яких обставин можуть бути дострокові парламентські вибори?

- Я думаю, що принаймні до осені про позачергові вибори говорити ніхто не буде. Потім це будуть здебільшого дискусії в контексті підготовки до початку президентської виборчої кампанії. Реально цей парламент доживе свій політичний вік принаймні точно до президентських виборів. 

- А як Ви вважаєте, можна наразі робити прогнози на президентські вибори?

- Я належу до тих, хто дуже обережно ставиться до прогнозів. Але якщо щось прогнозую, то, як правило, воно збувається. Ще півтора роки тому я сказав, що ВР попереднього скликання довго не проіснує, бо там немає представників національної демократії, яка захищає державний інтерес. Сьогодні ще не можна прогнозувати шанси кандидатів. Так, голових гравців три. Президент Ющенко – в нього є термін для того, щоб показати, що за його президентства якщо не десять, то вісім кроків назустріч людям зроблено, і наслідком стало підвищення рівня життя громадян. Але як можна говорити про шанси прем’єр-міністра Юлії Тимошенко в разі, коли вона, наприклад, не покаже результативної роботи? Третій гравець – Віктор Янукович. Він уже двічі був прем’єр-міністром і показував, де той дешевий газ, який він обіцяв, - за його прем’єрства житлово-комунальні послуги зросли втричі. За два роки виборець буде реагувати на політичну ситуацію.

Я відповідально заявляю: сьогодні прогнозувати результати виборчої кампанії 2010 року поки що рано. Можна говорити лише про потенційні можливості кандидатів. Найбільше, дійсно, є для цих трьох названих політиків. Але за два роки може виокремитися і нова політична фігура.     

1	респект автору за україномовне інтерв"ю а фотографу за другу фотку - тепер я знаю, хто Костенко - ельф, судячи з вух! Ален-ка