Ціна питання. Які суми збирають на вибори БПП і «Народний фронт»

20 червня 2018 року прем’єр Володимир Гройсман заявив, що уряд спільно з Міністерством внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами нарешті розробив план дій по боротьбі з контрабандою та тіньовими схемами на митниці.

На допомогу митникам виділили Нацполіцію і окреслили очікування від їхньої спільної діяльності: «За оцінкою уряду, ефективна боротьба з контрабандою дозволить залучити в бюджет близько 100 млрд гривень».

Уже в перших числах серпня Державна фіскальна служба (ДФС) відзвітувала про приголомшливі успіхи спільної спецоперації МВС і митниці: «За час реалізації експериментального проекту щодо створення умов для запобігання ухиленню від сплати митних платежів, з 21 червня по 30 липня до держбюджету перераховано майже 37,5 млрд грн».

Ця сума майже на 6 млрд гривень більша, ніж за аналогічний період минулого року. І зараз митники запевняють, що після початку оголошеної Гройсманом боротьби з контрабандою середній денний показник митних надходжень зріс на 217 млн гривень.

Ця сума є ключем до розуміння масштабів тіньових грошових потоків на митниці. Тобто, це гроші, які до спільної операції митниці та МВС щодо виявлення «неплатників» розходилися по кишенях, минаючи державну скарбницю.

Якщо взяти за основу те, що в плутанині 2014 року нова команда, що прийшла до влади, тільки розбиралася із суттю митних схем, а показники першого півріччя 2018-го ще не дають повної картини, можна стверджувати, що за три роки – з 2015-го по 2017-й – під управлінням кураторів з «Народного фронту» і БПП держава недоотримала понад 237,6 млрд гривень митного збору – майже четверту частину річного бюджету України.

Це засвідчують прості підрахунки: 217 млн гривень на день, виведених зараз із тіні, за рік виливаються у цифру 79,2 млрд гривень. Множимо її на три роки і отримуємо орієнтовну суму, яка не потрапила в бюджет.

Німецькі журналісти пішли далі, опублікувавши у виданні Süddeutsche Zeitung розслідування зі значно більшою сумою збитку від митних схем – 4 млрд євро на рік, вдвічі більше, ніж Україна планує отримати цьогоріч від МВФ, ЄС і Світового банку. При цьому, за їхніми даними, у махінаціях на митниці задіяно співробітників Нацполіції, Генпрокуратури та СБУ.

«Я скептично ставлюся до оцінок іноземців, вони менше в темі, – ділиться своєю думкою з UA1 політолог, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній. – Головне завдання всіх цих досліджень – максимально розширити присутність європейських товарів на українському ринку, а не турбота про нас. Попри все моє скептичне ставлення до роботи ДФС, я більше вірю в те, що говорить глава фіскальної служби Мирослав Продан».

Але навіть спираючись на дані фіскалів, отримуємо за три роки роботи реформаторів оптимізацію податкових зборів на суму в 7,92 млрд євро.

Митниця – це сфера впливу «Народного фронту», яку контролює один з його лідерів Арсен Аваков. Водночас, частина цього пирога дісталася і БПП, оскільки переміщення вантажів через кордон серед усіх інших служб відстежує й СБУ, яка знаходиться в сфері впливу президента.

«Ці суми – елемент нашого чорного ринку, і значною мірою вони можуть формувати партійні бюджети, – упевнений політолог Руслан Бортник. – Як правило, це готівкові гроші, які легко й зручно використовувати у рамках виборчих кампаній».

У неофіційних бесідах аналітики стверджують, що частина грошей йде партійному керівництву, щось залишають для каси партії. При цьому зараз левову частку тіньових доходів контролює НФ. Люди БПП хоч і присутні у митних схемах, але не настільки, як би їм хотілося.

Відповідно, оточення Порошенка хоче у будь-який спосіб відібрати в НФ контроль над митницею, замінивши їхніх людей своїми під приводом неефективної роботи призначених «фронтовиками» чиновників, і перенаправити тіньові фінансові потоки.

Своєю чергою, Гройсман намагається продемонструвати, що люди НФ на митниці ефективні. Боротьба розгорнулася неабияка – на кону мільярди гривень напередодні старту президентських перегонів.

Чорні каси

Нинішня кампанія з наведення порядку на митниці – це не перша ініціатива Гройсмана. У 2016 році розпорядженням Кабміну було створено міжвідомчий підрозділ для контролю роботи митників.

Тоді прем’єр анонсував його як «чорну сотню» з очищення митниці від корупції і прогнозував ліквідацію тіньових схем протягом трьох місяців. Однак далі заяв справа не пішла.

«Гройсман починав свою прем’єрську роботу з обіцянки ввести спеціальні групи на митницю, оскільки він, як прем’єр, абсолютно не контролював митні фінансові потоки, – пояснює причини Бортник. – Митниця є одним із ключових, якщо не ключовим наповнювачем держбюджету, тому Гройсман спробував влізти в цю тему, домігшись призначення наближеного до нього Продана».

Зараз ситуація змінилася: фактично з осені стартує президентська передвиборча кампанія, і ставки занадто високі. Між собою політтехнологи обговорюють поріг входження в п’ятірку лідерів президентських перегонів – згідно з прогнозами, це стане кожному претенденту в суму від 50 млн доларів. А ціна боротьби за перше місце стартує від 150 млн доларів, і їх треба десь брати.

А попереду ж іще парламентські вибори, тож наповнення партійних кас стає мало не першочерговим завданням. От лиш достовірно про реальні суми тіньових вливань на потреби партій мало хто знає.

«Про наповнення партійних кас ніхто точно сказати нічого не може, – говорить Загородній. – Передвиборчі гроші дуже складно відстежити навіть у так званих розвинених країнах. Зрозуміло, що без «кришування» схеми на митниці неможливі, це реально чорна діра, але я не беруся точно стверджувати, що хтось із нинішньої влади мав стосунок до цих грошей. Є лише ймовірність, що представники виконавчої влади отримували з цього відсоток, як і якісь партії в парламенті».

На думку політолога Олександри Решмеділової, у країні взагалі немає такого поняття, як «біла» партійна каса, попри обов’язок партій показувати джерела фінансування.

«Сьогодні всі партії без винятку живуть за рахунок «чорних» кас. Тих, хто працює в рамках легального поля, просто немає, – запевняє експерт. – У всіх великих гравців, причому як парламентських, так і тих, хто лише збирається увійти в парламент, давно є «чорна» каса. Чисто «білих» вливань майже ніде немає, навіть у партіях, які позиціонують себе як демократичні. Все одно вони наповнюються не лише членськими внесками».

Проте, економічні реалії змушують партійних босів частину митних фінансових потоків виводити з тіні для поповнення держбюджету, оскільки грошей банально не вистачає, а також для підтримки позитивного іміджу «добувача». І тут на допомогу приходить статистика: залежно від поставлених цілей змінюється сума надходжень і методи їх стягування.

Ігри зі статистикою

«За порядок на митниці взялися не від гарного життя, – констатує Загородній. – Є касові питання щодо бюджету, зараз Україна виплатила МВФ борг під три мільярди, тому грошей не вистачає, і їх потрібно виводити з тіні. А митниця у нас – це Клондайк і Ельдорадо в одному місці».

Потрібних показників домагаються різними методами – від тиску на імпортерів до ігор зі статистикою.

У приватних бесідах імпортери, не особливо вдаючись в подробиці, говорять про стандартну схему поборів на митниці. Коли вантаж приходить в Україну, митники, звіряючись зі спущеним зверху планом, донараховують митний збір, мовляв, імпортер розмитнив товар не за повною вартістю. Відмовляєшся платити – щодня терпиш збитки від простою транспорту на митниці.

Тому деякі платять і забувають, інші подають в суд на неправомірні дії митників. Більшість таких справ вирішується на користь імпортерів, а ДФС зобов’язують повернути переплачені гроші. Щоправда, процедура повернення може тривати до трьох років. А доти галочку вже поставили – митні збори ростуть.

На руку митникам грає й інфляція. За підрахунками члена парламентського комітету з питань податкової та митної політики Тетяни Острикової, порівняння митних надходжень липня 2017-го з липнем 2018-го відобразилися у статистиці зростанням на 439 млн гривень виключно за рахунок курсової різниці: рік тому долар коштував 25,95 гривень, а в липні 2018-го – 26,39 гривень. І боротьба з корупцією на митниці не має до цієї суми жодного стосунку.

Про майбутню гру зі статистикою попереджає і Решмеділова: «Якісь цифри будуть використовуватися для посилення позицій Гройсмана, щоб показати, що його нова лінія по митниці ефективна. Якісь показники будуть для цього підганяти, аби виставити прем’єр-міністра у більш вигідному ракурсі».

При цьому реальної боротьби з тіньовими схемами ніхто не планує. Максимальний ефект від «спецоперації МВС та митниці» – це точкові фінансові вливання в бюджет заздалегідь обумовлених з усіма зацікавленими особами сум.

«Ніхто не відсікає контрабандні потоки, є ручне управління вприскуванням тіньових грошей до держбюджету залежно від домовленостей між людьми, які контролюють контрабанду, і органами державної влади, – пояснює Бортник. – Більше дамо, менше дамо – домовлятимуться, і ніхто не буде боротися».

Думку колеги поділяє і Решмеділова. За її словами, сьогодні відбувається лише зміна вивіски над тіньовими схемами, в які міцно інтегровані НФ і Аваков – усі пропозиції прем’єра щодо наведення порядку на митниці передбачають координацію з міністром внутрішніх справ.

«Це називається не прибрати схему, а змінити кадрові моменти і під приводом боротьби з корупцією вже офіційно поставити потрібних людей, які раніше неофіційно курирували тіньові схеми, – вважає експерт. – Вони сидять і думають, як зробити все максимально правдоподібно, при цьому в корені нічого не змінюючи».

Одночасно з цим, за словами Решмеділової, на боротьбі з корупцією на митниці Гройсман буде робити гарну картинку, щоб рятувати свій рейтинг від негативу, коли почнеться невдоволення підвищенням тарифів та іншими економічними негараздами.

«Гройсман розуміє, що антирейтинг влади величезний, розуміє, що він молодий перспективний політик, і не хоче тонути у цьому човні, – підтверджує цю думку Загородній. – Він уже заявив, що візьме участь у парламентських виборах. Для цього треба робити якісь кроки, які будуть позитивно сприйняті народом. Митниця – досить благодатна тема, і він нею зайнявся, вбиваючи двох зайців: підвищує свій рейтинг і збільшує надходження до бюджету».

Leave a Comment